Що українці в Ловичі думають про мирні переговори?

Сьогодні, 24 лютого, третя річниця з моменту вторгнення Росії в Україну. Сьогодні ми чуємо, що, можливо, невдовзі ця війна нарешті закінчиться. Ми запитали громадян України, які проживають у Ловичі, що вони думають про мирні переговори між США та Росією та що вони відчувають, коли дізнаються, що окрім територіальних претензій Росії, президент США Дональд Трамп та його адміністрація висувають жорсткі умови Україні.
Під час наших інтерв’ю ми чули про невпевненість у майбутньому, роздратування методіми дій Дональда Трампа заради миру та формою переговорів з Росією без України. Перш за все, ми чули, що всі чекають миру і нормального життя, і що вони втомилися хвилюватися за своїх близьких в Україні. Одні говорять про повернення на батьківщину, інші – що немає сенсу туди повертатися. Польща дає їм стабільність, якої вони там не знайдуть навіть після війни. Вони також не вірять у міцний мир, бо, на їхню думку, Росія не здасться.
На ринку в Ловичі ми зустріли Віктора, який розказав нам:
- Я в Польщі 5 років, до цього жив під Києвом. Коли почалася війна, я перевіз родину до Польщі. Я працюю і заробляю гроші, моя дружина також. У нас тут непогано, але Україна залишається справжнім домом, за яким ми сумуємо. У моїй родині та й у багатьох інших родинах є люди, які або загинули, або були поранені на передовій чи під час ракетного обстрілу міст. Важко повірити, наскільки це стало нормальним. Я злюся, коли чую і читаю те, що говорить президент Сполучених Штатів. Ми всі на нього розраховували. Україна горить три роки, для мене те, що говорить Трамп, виглядає як годування трупом. Росія напала на Україну, а США хочуть випити її кров. Що нам залишиться? Як будемо відбудовувати?
- Моя донька, яка там залишилася, вже три роки спить у коридорі, бо боїться пострілів і скла, що випадає з вікон. Скільки це може тривати? Ми всі хочемо миру та повернення додому, для мене немає роботи в Польщі, я весь час живу в підвішеному стані, - каже одна з жінок із центру для біженців на вул. Іоанна Павла ІІ.
- Молодь в Україні або на війні, або на кладовищі. Багато людей були поранені або зникли безслідно. І тепер ми маємо погоджуватися на те, що хоче Путін? Ми сподівалися, що Трамп допоможе, – каже вона.
Інша жінка каже, що кожного дня хвилюється про те, що відбувається з її близькими в Україні, і хвилюється щоразу, коли надходять повідомлення про те, що на місто, де вони живуть, впали ракети чи безпілотники.
– В голові одразу виникають різні думки. Що з ними? Перевіряємо, дзвонимо, питаємо, чи все в порядку, — каже жінка.
Марія, яку ми зустріли на базарі, каже, що Україні ніколи не буде добре. 
– Я спілкуюся з родиною в Україні, вони налякані, шириться різна інформація. У 2022 році Росія хотіла чотири області, сьогодні може статися так, що Україні доведеться віддати їх Росії просто так. То навіщо ці три роки війни і жертв на фронті?
Аріна, яка вже 6 років живе в Польщі і родом з Рівного, розповіла нам:
– Байден допоміг, ми вірили в Америку, а тепер те, що відбувається, для мене не має сенсу. Трамп і Путін говорять про поділ України. Росія мала отримати території Херсонщини, куди російські війська навіть не заходили. Ми також читаємо, що американські компанії просто чекають знаку, щоб повернутися в Росію. Вони розповідають про втрати, яких зазнали за три роки війни. То чому вони тоді відступили, хто їм наказав?
Юлія з міста Суми, яке, за її словами, знаходиться за 15 хвилин їзди від російського кордону, сказала нам, що хотіла б бачити мир, але хвилюється. 
– Є надія, що це станеться, що прийде весна і ми зможемо повернутися влітку. Але з іншого боку, Суми розташовані занадто близько до Росії. Приїхала до чоловіка в Суми і весь час перебування не спала. Не могла, бо з прикордонної зони постійно лунали постріли і вибухи. 
Але інша думка не дає їй спокою, але вже як матері. 
— У мене є троє хлопців, може, Трамп на якийсь час гарантує мир, але знову почнеться війна і мої хлопці, як і всі чоловіки, підуть воювати? Чи цього мати повинна бажати своїм дітям? - питає.

Вона також із жалем говорить про Україну як державу та президента Зеленського. 
– За нього багато людей голосували. Він був надією на зміни, - каже вона. - Проте зробив мало, не подбав про те, щоб підготувати народ і країну до війни. Він запевнив нас, що нічого страшного не станеться. Після трьох років війни у моєму місті досі немає жодного притулку і таке враження, що люди досі кинуті напризволяще.
Вона також розповідає про те, що залишилася в Польщі, що має вищу освіту, мала хорошу роботу в Україні, але тут освіта мало що значить. Вона працює за контрактом і каже, що їй важко. Жінка наголошує, що Польща – зовсім інша країна, ніж Україна. 
– Польща – турботлива країна, яка піклується про своїх громадян. Хлопці вже 3 роки тут ходять до школи, є друзі, ходять на футбол. – Повільно, але вона та її діти почали пускати коріння в Ловичі, але родина й досі там, в Україні.
Марина, у свою чергу, каже, що ніхто не враховує, що скаже армія про мир, про який говорить Трамп.
– Воїни, які воюють, які бачили смерть своїх друзів і соратників на фронті, вони можуть не погодитися на мирні умови, за якими Україна віддала б втрачені території. З іншого боку, яка користь від миру на таких умовах, якщо через кілька років Путін може сказати, що, оскільки Росія вже окупувала стільки територій, вона може окупувати ще більше, і Росія знову почне війну? - запитує жінка.
#війна, територія, Трамп, безпілотники