Втекла з пекла війни в Україні, її дитина народилася в Ловичі

У суботу, 14 травня, у госпіталі в Ловичі народилася Кіра – перша дочка 18-річної Діани, яка знайшла притулок у Ловичі після початку війни в Україні. Він тут із мамою Лілією та 15-річним братом Максимом. Молода мама чекає на приїзд батька дитини, який, побачивши доньку, повертається воювати до Києва.

Сім'я проживає в будівлях колишньої військової частини в Ловичі і перебуває під опікою фонду «План шути», заснованого Софією Тамборською. Він також може розраховувати на постійну допомогу від волонтера на ім’я Віра, яка добре володіє польською мовою та допомагає своїм землякам знайти своє місце в Польщі. Саме вона супроводжувала Діану під час пологів у лікарні в Ловичі – тримала її за руку і давала попити води.

Історія Діани та її родини неймовірно зворушлива. Вони родом з околиць Києва, а близько 10 років тому в результаті пожежі втратили дах над головою. Велику допомогу тоді отримали від земляків.

Однак доля продовжувала їх переживати, деякий час тому пані Лілія дізналася, що у неї рак. Невдовзі після початку війни в Україні їм довелося тікати з країни.

Спочатку пані Лілія приїхала до Ловича зі своїм 15-річним сином Максимом. Їм вдалося вивезти трьох собак із зруйнованої війною країни, один із них проживав з ними у військовій частині. У той час Діана була з бабусею, у містечку за 45 кілометрів. Пані Лілія одразу хотіла взяти з собою доньку, але після того, як підірвали міст в Ірпені, дорогу до неї відрізали.

Пані Лілія приїхала до Польщі 4 березня, донька – 30 березня. Діану на 8 місяці вагітності вперше евакуювали тренером до Києва. Звідти вона дісталася Вінниці, звідки, завдяки допомозі подруги, пані Віри, вдалося організувати свій приїзд до Ловича.

Діана розповідає, що їй було дуже страшно, перебуваючи в Україні, тому що в цьому районі було багато російських солдатів. Вона боялася, що в будь-який момент можуть почати стріляти. Тепер, коли вона в Ловичі, вона почувається в безпеці та невимушеності. Однак вона все ще гадає, яке майбутнє її чекає, коли війна закінчиться і вона повернеться в країну з маленькою дитиною.

Поки що вони насолоджуються один одним. Кіра дуже чемна, плаче лише тоді, коли хоче їсти і коли її потрібно переодягнути.